...

титут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”) Перша фортеця в Барі була збудована наприкінці 14 століття литовськими князями Корятовичами, а потім місто було названо Рів. У 1430 р. місто опинилося у польській короні, а замок був відданий королівському наміснику (староста). До кінця 16століття будівля була кілька разів зруйнована татарами. У 1537 році Станіслав II Одровонж продав його королеві Боні, яка на честь спадкового герцогства Барі в Італії змінила назву міста на Бар. Королева перебудувала первинну дерев'яну фртецю, оточивши замок додатковими валами заповненими водою з греблі на річці Рів. Будівельні роботи від імені королеви очолював Войцех Стажеховський з Білобоків, львівський підкормчий та дрогобицький староста. Ретельна перебудова колишньої фортеці на сучасну з розбудованою системою бастіонних укріплень була зроблена у 1630 р. Станіславом Конєцпольським, великим гетьманом Королівства Польського, а проекти були підготовлені інженером французького походження Гійомом Ле Вассєром де Буапланом. У той час це була третя за величиною фортеця на Поділлі після Кам'янця Подільського та Меджибіжа. Найвідомішою подією в історії фортеці було проголошення в 1768 році Барської конфедерації - союзу польської шляхти з метою відродження влади Речі Посполитої без впливу Росії. У 1768 році російська армія зруйнувала місто та фортецю. В даний час в парку, заснованому в минулому столітті, збереглися лише фрагменти стін. У рамках проекту "Україна і Польща. Слідами історичної спадщини" в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої. Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Польщі в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018» Реалізатори проекту: - Товариство Інтеграція Європа-Схід (http://www.siew.org.pl/ua/), - Польський Інститут у Києві (http://www.polinst.kyiv.ua/), - Ukrainian Communication Group (https://www.youtube.com/user/goodresttv). Підтримка проекту: - Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка” (http://polonika.pl/) - Національний цифровий архів Польщі (http://www.nac.gov.pl) Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (https://historykon.pl). Сторінка проекту: http://www.pluazdrona.eu Профіль Facebook проекту: https://www.facebook.com/pluazdrona/